"Чому я приходжу додому, а в тебе як завжди накурено? Скільки говорити: не кури у квартирі. Мені це не подобається."

"Вибач Марто, це останній раз. Стомилась? Давай я зроблю тобі масаж… ".

Марта — дівчина 20 років, з білокурим волоссям й стрункою фігурою, студентка, працює адміністратором у готелі.

"Не підлещуйся, я стомлена і хочу спати, нічого не буде".

Марта засинає. А Микита йде дивитись телевізор.

"Зараз приготую їсти і дивитимусь з задоволенням телевізор, а може ще й на приставці пограю", -подумав Микита і пішов готувати щось смачненьке. Всю ніч пробайдикувавши, так і не заснувши, невиспаний Микита будить Марту. Вони снідають разом, потім Микита йде у фірму (він працює юристом), а Марта у готель.

"Привіт, Марто! Як справи? ", — запитала дівчину подруга.

"Привіт, Христя! Та ніби нормально, але якось трохи все буденно", - відповіла Марта.

" Розумію, то давай підемо сьогодні кудись, у мене є що тобі розповісти. "

"Добре, підемо".

Марта йде до ліфта, щоб піднятися на другий поверх. На зустріч, ледь не збившиїї з ніг, вискакує парубок років 24. Спортивної зовнішності, світло-русявий з блакитними очима , вибачився на льоту, не наддавши цьому якогось змісту. Марта навіть не розгледіла його, та і їй якось все одно було, вона вся була в роботі. Та дівчині не сподобалась поведінка хлопця.

"Якийсь невихований телепень, хоч би дивився, куди йде",- подумала Марта. Розлючена такою неповагою дівчина пішла далі, настрій було зіпсовано. Робота не йшла в голову, в думках наче на повторі крутився той випадок у ліфті, Марта намагалась переключитись, викинути з голови,та все марно, вона прокручувала все знову і знову і обдумувала кожну деталь.

"Чому ж воно мене так хвилює?" - сказала Марта сама до себе.

Розсіяна, з перевернутими вверх дном думками Марта, намагалась взяти себе у руки і почати робити. Але ситуація, мов та пластинка, яку зажувало, крутилась у голові Марти цілий день. "Марто, тийдеш? Робочий день закінчився"- перебив думки дівчини голос подруги. "Емм, так-так, йду, вжейду, почекай на дворі, Христя!"

Накинувши пальто і забравши речі, Марта вийшла з готелю, її думки перші півгодини за весь день були про те, куди вони підуть з Христею аби розслабитись і взагалі забути ту історію.

"Я викликала нам таксі. Куди їдемо? " — Запитала Христина.

"Ем... Що? А, не знаю, давай може у ресторан, а потім в клуб? " — Відповіла досі шокована дівчина.

"Ну давай. Марто, а з тобою все гаразд? Якась ти сьогодні дивна, сама у собі".

"Не переживай, Христю, все добре. Дещо просто сталося сьогодні у готелі і щось не дає мені спокою. "

"Добре, розкажеш у ресторані".

Подруги сіли у таксі і рушили у напрямку до ресторану.

Тим часом Микита — одногрупник і по сумісництву хлопець Марти був на Дні Народженні у друга, його звати Вадим, він-кароокий брюнет, високого зросту, вчиться на юриста. Подарувавши подарунок Вадиму, Микита увійшов у дім. Вадим живе у котеджі неподалеку від Києва, батьки його живуть у Києві у квартирі, тому Вадим може робити у котеджі все, що хоче. От і влаштував вечірку свого Дня Народження саме у своєму будинку. Це був 2-х поверховий із горищем, розкішний котедж, біля нього сад і надзвичайно гарна клумба, трошки далі знаходився гараж для машини Вадима - мерседесу, також біля будинку знаходилась альтанка, в якій можна посидіти літом з друзями або самому, на свіжому повітрі, з лавочками ,столиками і дахом, вона комфортна й гарна,як і будинок. У будинку все зроблено у декількох стилях. Вишукані картини відомих художників, найдорожчі меблі, безліч кімнат, сімейні реліквії, довжелезні незвичайні сходи, кришталеві лампи, дорогі статуетки — все це доповнювали стиль котеджу. Микиту зацікавили вінтажні сходи й він вирішив подивитися, що там. Піднявшись наверх хлопець побачив кімнату й зрозумів, що це останній третій поверх будинку, а отже він завітав на горище.