Так сталося, що 28 лютого я дивилася футбол. Грали “Дніпро-1” проти “Динамо”. Загалом до футболу я ставлюся нейтрально: ігри українських клубів дивлюся з холодною відстороненість, жвавішаю лише під час Ель Класіко (Барса проти Реалу). Та цього разу мою холодну відстороненість як рукою зняло, бо гру між двома українськими футбольними командами судила жінка.
Роздавала жовті та червоні картки жінка-арбітр Катерина Монзуль - 38-річна харків'янка. Катерина стала першою жінкою-арбітром Україні, яка потрапила в елітну категорію арбітрів ФІФА та перша жінка-арбітр, яка обслуговувала матчі прем'єр-ліги України. Судила фінал жіночої Ліги чемпіонів 2013/14 «Тюресо» - «Вольфсбурґ» (однією з асистенток була Наталія Рачинська) і фінал жіночого чемпіонату світу 2015 США — Японія (однією з асистенток була Наталія Рачинська).
Катерина з 2004 року у ФІФА. Міжнародна федерація футбольної історії та статистики назвала Монзуль найкращою жінкою-арбітром світу 2015 року.
Та чоловікам, які дивилися гру “Дніпра-1” проти “Динамо”, було байдуже на відзнаки, стаж та ранг жінки-арбітра. Чоловіки немов одержимі дияволом, на яких бризкають святою водою, шкварчали та сичали від кожної активності Катерини на полі. Крім того, сміялися та відпускали сексистські жарти такого типу: “І що їй на кухні не сидиться, чому вона у футбол поперлася” та “Ну от, сьогодні вже жінки футбол судять, а завтра почнуть гомосексуальні чоловіки” (я змінила суть останньої фрази, бо вона була за гранню цензури та здорового глузду).
Я не спорила з тими чоловіками, бо знала - почати сварку для них, це як підлити бензину у вогонь. Видовище гарне і марне, бо вогонь все одно горітиме.
Та все ж я не залишилася осторонь та задала одне просте запитання, на яке ніхто з чоловічої аудиторії не дав відповіді: “Чим жінки не підходять у випадку футбольного арбітра?”
Фемінізація - це не мода, а ознака того, щоб суспільство розвивається. Часи, коли жінка сиділа у печері, доглядала дітей та готувала їжу, поки чоловік полює на дичину, дуже давно минув. Жінки давно на рівні з чоловіками працюють далекобійниками, ковалями, поліцейськими, охоронцями, ремонтують та конструюють літаки. Варто вже зрозуміти, що жінка - це не лише особа, яка повинна обов'язково народити дітей та варити борщі. Продовжити рід, вміти готувати - це лише можливість, а не обов'язок. Не кожна жінка мріє зануритися у родину та чекати кожного вечора чоловіка з гарячою вечерею. Без заперечень, такі жінки є, і в цьому немає нічого поганого. Просто є ті, які цього робити не хочуть. І це також не погано.
Жінки теж люди, в яких є свої амбіції та мрії. Їх хочеться втілити. І яка різниця, хто судить футбольний матч - жінка чи чоловік. Це перш за все людина, котра в силу своїх можливостей може це робити.
Питання щодо того, чому жінки у деяких професіях та життєвих обставинах змушують чоловіків “шкварчати” залишається для мене відкритим. Мабуть, причиною всьому виховання та модель родини, в якій жінка - домогосподарка, яка тягне на собі весь побут. А коли чоловіки сідають дивитися футбол, мило посміхається, лише подає снеки і не мовить жодного слова.